Franz Cuhel

Народився 1862 року в Oels у Моравії (нині Olešnice, Чехія).[1]

Наприкінці 1870-х років навчався в гімназії в Брно.[1]

Вивчав право у Віденському та Празькому університетах і 1886 року здобув докторський ступінь.[1]

1889 року вступив на службу до Празької торгової палати як чиновник (конципієнт).[1]

1894 року підвищений до віце-секретаря Празької торгової палати.[1]

1898 року підвищений до другого секретаря Празької торгової палати.[1]

Працював юристом та імператорсько-королівським урядовим радником (k.k. Regierungsrat) у Відні й сконструював одну з перших обчислювальних машин.

1903 року через хворобу був змушений передчасно вийти на пенсію і повернувся до Olešnice; згодом знову до Відня.[1]

Опублікував обширну працю «Zur Lehre von den Bedürfnissen» («До вчення про потреби», 1907), у якій визначив 29 категорій потреб і вперше довів, що суб'єктивна корисність не піддається вимірюванню.[1]

Помер 3 грудня 1914 року у Відні.[1]